Минуло понад вісімдесят років від дня смерті Дітріха Бонгеффера, та він і далі залишається одним із найбільш шанованих і впливових релігійних мислителів нашого часу. Вражаюча історія цієї мужньої людини об"єднує представників різних екуменічних і релігійних традицій – люди гідно оцінюють по-справжньому християнське свідчення його життя.

– Чи мають християни стояти осторонь політики?
– Чому Бог допускає війни?
– Чи може пацифізм бути безумовним?
– Чи здатне богослов’я протистояти тиранії?
– Як зберегти надію перед обличчям смерті?

«Церкви колишнього Радянського Союзу виявилися не готовими до викликів військового вторгнення Росії в Україну. За часів комуністичного режиму євангельські християни тією чи іншою мірою дотримувалися пацифістської позиції й відповідно до неї формували богослов’я невтручання у "кесареві справи". Війна спричинила розкол усередині християнської спільноти. Більшість українських віруючих підтримала боротьбу за свободу, демократію та справедливість. Багато російських віруючих – мовчазно або відкрито – підтримали військову агресію. З обох боків тією чи іншою мірою панує ідея невтручання у "світські справи". При цьому прихильники кожного з підходів перебувають в активному пошуку богословських підстав, які виправдовують саме їхню позицію. У цьому контексті переосмислення історичного досвіду, втіленого в житті та переконаннях німецького пастора, богослова й антифашиста Дітріха Бонгеффера, набуває особливої цінності».
Сергій Головін, президент Християнського науково-апологетичного центру

«Дітріх Бонгеффер увійшов у світову історію як один із найвидатніших діячів християнства всіх часів. Опираючись демонічним ідеям нацизму, опинившись між молотом і кувалдою, він протистояв гніву "правителів світу цього", виявляючи справжню стійкість християнської віри. У наш час, коли триває інтервенція та повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну, деякі сучасні пострадянські церкви не змогли дати чіткої оцінки подіям. Багато пасторів воліли мовчати або сховатися в "мильній бульбашці", не називаючи речі своїми іменами – забуваючи, навіщо існує інституція Церкви на землі. Пастор Бонгеффер своїм прикладом показав, наскільки важливо мати сміливість і готовність протистояти несправедливості та злу, попри небезпеку й незручності. Його приклад надихнув мене слідувати істинним цінностям і чеснотам, щоб не лише сповідувати віру словами, а й жити нею, захищаючи гідність і права людей від диктаторських зазіхань. Тому я щиро радію виходу нової книжки, присвяченої його життю».

Максим Абрамов,
військовослужбовець, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медалями «За службу Україні», «За оборону держави», «Учасник бойових дій»