Праця «Християнська апологетика» Корнеліуса Ван Тіла є фундаментальною у реформатському богослов’ї. Вона представляє особливий підхід, відомий як пресупозиційна апологетика. Ван Тіл стверджує, що християнська віра повинна бути відправною точкою для усіх міркувань, і що нехристиянські світогляди за своєю суттю є самосуперечливими. Ця книга закликає віруючих захищати віру від непослідовностей невір’я та вказує на необхідність біблійної істини.