Книги Елліни Леснік: «Мій недосконалий шлюб», «Мої недосконалі діти», «Мій недосконалий світ» вже декілька років є бестселлерами на християнському книжковому ринку

«Мій недосконалий шлюб»

Ми шукаємо досконалості у житті. І часто чекаємо на досконалість від шлюбу. Але що відбувається, коли у шлюбі не все ідеально? Чи потрібно шукати іншого чоловіка чи нескінченно переробляти та журитися, що вибір упав «не на того» і «все це велика помилка»?

Я вірю, що 22 шлюби з Писання допоможуть нам з вами побачити, що мета – не в досконалості, а в тому, щоб навчитися
приймати, любити і допомагати своєму «недосконалому чоловікові». Ця книга – посібник для вивчення, ідеї для побачень, проект для сімейного служіння та допомога у хвилини розпачу.


«Мої недосконалі діти»

Процес виховання дітей не має чіткої інструкції. Немає досконалих батьків. І навіть більше - немає досконалих дітей!

Ми всі бажаємо найкращого для наших дітей і журимося, коли вони засмучують нас своєю поведінкою. Але чого ми очікуємо від виховання? Якою є наша мета? Я вірю, що ціль виховання полягає в тому, щоб не просто виростити добру й успішну особистість, а показати Бога й навчити Його любити. Хоч ми не маємо гарантії результату, наша відповідальність у тому, щоб допомогти дитині щоденно бачити потребу в Бозі. Ця книжка - посібник для дослідження свого серця, ідеї для спільного часу з дітьми, проєкт для служіння батькам і допомога у хвилини, коли опускаються руки.


«Мій недосконалий світ»

Ця книга – болючий, але необхідний погляд на війну через призму реальних історій простих українців, чиї життя було розірвано на шматки вторгненням росії в Україну. Елліна Леснік розповідає, який вигляд має війна без прикрас: це розпач і надія, страх і віра, розруха і сміливість.

У книзі зібрано тринадцять історій, кожна з яких – це свідчення про мужність тих, хто вижив, і пам’ять про тих, кого втрачено.

Авторка ділиться особистими переживаннями: від моменту, коли довелося залишити свій дім, до рішення повертатися і знову будувати життя серед зруйнованого. Тут є розповіді про матерів, які втратили чоловіків і моляться за їх повернення, дітей, які вимушено подорослішали, і про незламну силу церкви, яка стала прихистком і маяком надії для тисяч переселенців.

Книга нагадує про важливість пам’ятати свою історію, називати зло своїм ім’ям і продовжувати боротися за життя, яке Бог дав кожному з нас. Війна – це не лише танки та ракети, це трагедія звичайних людей. Але навіть у найглибшій темряві авторка знаходить промінь надії, нагадуючи читачеві про важливість молитися, діяти й нести світло Христової любові у світ, який спотворив гріх.

Ця книга – не лише про руйнівну силу війни, але і про силу відновлення, про людяність, про незламну віру в Божу милість та справедливість. Читайте, щоб не забути. Читайте, щоб пам’ятати. Читайте, щоб надихнутися.