В Європі вирувала війна, втягуючи у своє криваве жерло країну за країною, народ за народом. Незабаром вона перетворилася на Першу світову війну, найстрашнішу в історії людства на той період. За чинними тоді законами, військовополонені, що перебували в понад сотні німецьких таборів, мали право писати й отримувати листи, мати культурне дозвілля та сповідувати свою віру.
У Німеччині християни усвідомили духовну потребу полонених солдатів і підтримували їх, проводячи в таборах біблійні години, курси з вивчення Біблії, богослужіння. В результаті цієї духовної праці у 23 таборах утворилися християнські громади.
У грудні 1919 року пастор Вальтер Жак запросив своїх друзів, менонітського проповідника Якова Крекера та шведських місіонерів, які свого часу благовістили в Росії, ЙоханнаСвенссона та Ларса Еріка Хьогберга, щоб обговорити з ними служіння військовополоненим, яке стрімко набирало обертів. На цій зустрічі вони вирішили заснувати місіонерський союз для поширення Євангелія серед народів Східної Європи.
Запрошуємо читачів здійснити подорож в минуле та сучасне Місіонерського союзу "Свет на Востоке".

Зміст:

Вступ
Початковий період (1920-1929)
Буремні роки (1930-1945)
Залізна завіса опустилася (1945-1961)
Роки закритих кордонів (1961-1988)
Початок нової епохи (з 1988 року)
Місіонерський союз сьогодні та завтра