Коли Бог створював кожну тваринку, то Він подбав про все: і про те, що ця тваринка буде їсти, і про те, щоб вона змогла захистити себе від інших тварин, які захотять образити її. Віршик в цієї книжці присвячений їжачкам, тому ще це дуже незвичайна тваринка, вона має на спині гілки, які багатьом не подобаються. Віршик розповідає, як маленький їжачок ніяк не міг знайти собі друзів, тому що всім не подобались його гілки, і вони сміялося з нього, а він дуже страждав від цього. Але його мудра матір розповіла сину про те, для чого їм потрібні ці гілки, і що такими їх створив Бог, і що справжнім друзям гілки ніяк не зможуть перешкодити дружити з їжачком.
"Лиш мама їжачиха
Не бачить в тому лиха.
І каже: "То нам, сину,
Дав Бог цю одежину.
Звірятка ми маленькі, беззахисні й слабкі.
Нас захищають тільки ці гострі колючки".