Воістину "не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому той, хто боїться Його й чинить правду" (Дії 10: 34-35)
"Бог безсторонній"- такий напис я побачила на стіні в залі для богослужінь у євангельській циганській церкві, що недавно відкрилася.
Останнім часом все більше і більше нових творінь у Христі з цього народу приєднуються до дружної родини Божих дітей, де "нема юдея, ні гріха" (Гал. 3: 28), ні цигана, ані українця, "але все і в усьому Христос !" (Кол. 3: 11).
Але книга "Циганське щастя" - не є історичним нарисом, а тільки невеликий збірник художніх розповідей, в основу яких взяті реальні події з життя.
Повість і три оповідання, що надруковані в цій книзі, розповідають про те, як Бог дивним чином знайшов і змінив життя циган.
Ці Божі чудеса тривають на Закарпатті уже сорок років. Кожний рік десятки з тих, що повірили, посвячують своє життя Господу і служать Йому чесно, залишаючи колишні гріхи та злі звички.
Один віруючий циган заявив, що хоче прийняти водне хрещення і приєднатися до церкви.
Його запитали:
- А як ти можеш підтвердити, що дійсно став віруючим?
Він трохи подумав, а потім відповів:
- Навіть мій кінь це відчув!
Перемінене Христом життя багатьох циган - це чудова реальність.